Нові теми у МІГ та нові сенси

Що таке медіа? За якими законами вони працюють? Як конкурують за нашу увагу, формуючи світогляд? - Саме ці питання, вже другий рік поспіль, досліджують учасники клубу з медійної та інформаційної грамотності, у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР та з КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» ХОР.

Тема сьогоднішнього тренінгу: «Нові теми у МІГ та нові сенси. Фасилітація висновків» була актуальною для всіх, хто має бажання «навести різкість» та «ясно бачити» обмани, хитрощі, маніпуляції, які відбуваються навколо нас.

Ключовою метою тренінгу стало розуміння аудиторії, що маніпуляції стають все більш витонченими, і щоб перешкоджати їм, не достатньо звернутися до першоджерела. Адже маніпуляції – це не лише про медіа, а й про те, що це багатошарові прийоми, у фундаменті яких «лежить» психологія та вплив на свідомість людини.

Крім того, учасники познайомилися з новими прийомами та термінами в медіаграмотності. І вже такий звичний для всіх SWOT-аналіз, відкрився по новому, якщо його застосувати в медіаграмотності. У світі, де інформація розливається через краї, важливо не тільки знати, але й уміти аналізувати та розуміти її. Тому не зайвим для педагогів стало знайомство з такими поняттями, як «чорний лебідь», «апофенія», «цвинтар книг» та «прокрастінація». Здавалося б, ми знаємо вже досить багато способів розрізняти маніпуляції, виявляти фейки, то чи потрібно нам заглиблюватися так глибоко в розуміння всіх граней медіаграмотності? Так, адже фільтруючи інформацію, аналізуючи її, ми навіть не помічаємо, як піддаємося «феномену Cherry picking». Простими словами, черріпікінг – це коли ми вибираємо лише те, що нам подобається чи підтримує нашу точку зору, ігноруючи все інше, що може цьому суперечити. Це як вибирати найсолодші вишні з кошика, не зважаючи на решту.

Протягом заходу, учасники, разом з тренером, всебічно аналізуючи медіапростір, формували нові погляди, відкривали головні інсайти, долучалися до ігор та вправ з аналізом та висновками. Адже, основна мета клубу з медійної та інформаційної грамотності, для вчителів молодшої школи Херсонської області – зміцнення навичок критичного сприйняття інформації для боротьби з дезінформацією та пропагандою, а також, формування попиту на якісну інформацію серед освітян та учнівства, шляхом інтеграції навичок інфомедійної грамотності в освітній процес.

SWOT-аналіз. Медіаграмотність під час війни

Медіаграмотність розвиває навички, потрібні для розуміння і використання інформації, представленої через різні медіа канали. Цінність інформації в умовах війни можна порівняти з справжньою зброєю, тому вміння користуватися нею та навчити робити це інших є необхідною навичкою сьогодення.

Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки вже не перший рік проводить заходи з медіаосвіти та медіа грамотності, 28 березня освітяни Херсонщини стали учасниками тренінгу «SWOT-аналіз. Медіаграмотність під час війни». Зустріч відбулася в співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради в форматі онлайн.

Попри важливість інформації, не всі її джерела однаково достовірні або нейтральні. Вони можуть мати різні мотиви, нейтральність, якість та достовірність. Це в свою чергу, покладає значну відповідальність на користувачів інформації, щоб критично оцінювали джерела інформації та виробляли власне розуміння на основі надійної, якісної інформації.

В медійній психологічній війні рф використовує пропаганду та різні види інформації задля впливу на думки, емоції, погляди та поведінку опозиційної групи. І є чіткий алгоритм для визначення даного вливу, який сьогодні розглянули учасники тренінгу, на прикладах пропаганди, що постійно зустрічаються нам в медіа.

Якщо, починати шукати елементи ІПСО в будь-якому фейку, ми почнемо додумувати та фантазувати. Це створює напругу, нездорову атмосферу в суспільстві, надто враховуючи, що Україна у стані війни. Тому українці, а особливо педагоги, що працюють на деокупованих та досі окупованих територіях України, повинні вміти чітко та професійно вирізняти таку інформацію і допомагати своїм учням та їх батькам впоратися з цим.

Інформаційні спекуляції «без фільтрів»

7 лютого, вчителі початкових класів Херсонської області вже за традицією зібралися в онлайн-форматі на тренінг в рамках клубу з медійної та інформаційної грамотності, у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» ХОР.

Ми – українці, завжди близько до серця приймаємо всі жахи війни. Можливо, інколи нехтуємо правилами медіагігієни і наче губка вбираємо інформацію, яка лунає звідусіль. Доволі часто ця інформація – відверта спекуляція на страхах та емоціях людей. Потік новин настільки сильний, що не підготовленому споживачу «без фільтрів» дуже легко опинитися під його впливом.

Як правильно споживати інформацію і через які медіа інформаційні «фільтри» її пропускати учасники дізналися під час виконання практичних завдань за темою «Інформаційні спекуляції «без фільтрів».

Аналізуючи різні види фейкової та діпфейкової інформації дійшли висновків, що медіаграмотність – це не просто підписатися на «фактчекера». Важливо вміти самому смикнути ручник висновків, зупинитися, і піддати аналізу щойно споживане.

А медіагігієна є інструментом для мирного часу. В межах будь-якої війни пильність має бути через край. В умовах територіального вторгнення та повномасштабної пропаганди базових навичок перевірки інформації може бути замало.

Кольорова шахівниця пропаганди

Налагоджене роками партнерство та тандем КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» дозволяє інформувати та тренувати освітян Херсонської області з питань медіаграмотності, щоразу акцентуючи увагу на сучасних медійних питаннях.

Цього разу, незмінна спікерка онлайн-зустрічей Ірина Ковач, завідувачка медіацентру Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікована тренерка та авторка посібників з медіаграмотності, запропонувала педагогам онлайн-тренінг «Інформаційна гігієна та медіаграмотність: що нового в умовах воєнного часу. Кольорова шахівниця пропаганди: як протидіяти ІПСО», який досить влучно розкриває сьогоденні проблеми медійної та інформаційної грамотності.

Під час зустрічі з’ясувалося, що ця тема надзвичайно актуальна, адже нинішнє перебування у медіапросторі дуже схоже на шахову партію, бо шахова дошка одна, а шахістів двоє. В цій грі, як відомо, будь-яка дія чи ситуація вигідна лише одній стороні, і не вигідна іншій. Так само як і в медіапросторі. Переможець - це завжди той, хто найкраще підготовлений.

Протягом заходу учасники мали змогу поповнили свої інформативні кейси знаннями про:

· платформи-генератори текстів та зображень на платформах ШІ(штучного інтелекту);
· різноманітні фактчек ресурси, які можуть допомогти у розвінчуванні фейків та неправдивої інформації;
· пропаганду та "зміну сенсів", а також матриці пропаганди;
· специфіку та особливості поширення наративів;
· технології ІПСО.

• 
  

Отже, вміння критично мислити допомагає людям приймати обґрунтовані рішення, розв’язувати складні питання, відрізняти факти від думок та розвивати навички аналізу. Такий досвід є важливим в багатьох сферах життя, адже він впливає на особистісний розвиток кожної людини. Тому, особливо в цей складний час інформаційної війни, дуже важливо передати такі цінні, якісні знання сучасній молоді.

Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни

Медіаграмотність розвиває навички, потрібні для розуміння і використання інформації, представленої через різні медіа канали. Цінність інформації в умовах війни можна порівняти з справжньою зброєю, тому вміння користуватися нею та навчити робити це інших є необхідною навичкою сьогодення.

Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки вже не перший рік проводить заходи з медіаосвіти та медіа грамотності, так сьогодні освітяни Херсонщини стали учасниками тренінгу «Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни». Зустріч відбулася в співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради в форматі онлайн.

Адже, попри важливість інформації, не всі її джерела однаково достовірні або нейтральні. Вони можуть мати різні мотиви, нейтральність, якість та достовірність. Це в свою чергу, покладає значну відповідальність на користувачів інформації, щоб критично оцінювали джерела інформації та виробляли власне розуміння на основі надійної, якісної інформації.

Під час роботи учасники проаналізували, як працюють соціальні мережі, яким чином вони маніпулюють та збирають інформацію про користувачів. Виявили, наскільки небезпечним може бути їх використання. Сформували навички нетикету, толерантної поведінки у спілкуванні у соціальних мережах та визначили роль цифрової репутації особистості.

Працюючи над практичними завданнями, учасники підвищили свою компетентність у розумінні та виявленні фейків, освоїли технології фактчекінгу, розкрили основні наративи російської пропаганди та ознайомилися з можливостями штучного інтелекту у боротьбі з дезінформацією.

Щиро дякуємо за плідну співпрацю з вчителями Херсонської області та керівництвом КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради.

 

Медіаграмотність та медіакомпетентність у сучасній освіті: виклики та тенденції

У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій, особливо у воєнний час, коли російська пропаганда та фейкові новини оточують дитину в медійному просторі. Саме таке завдання ставить перед собою НУШ, відповідно до вимог якої учні мають набути навичок, пов’язаних із медіапродуктами. Як правильно інтегрувати медіаосвіту в освітній процес, які інструменти для цього задіяти розглядали на онлайн-семінарі «Медіаграмотність учителя мистецтва: теоретичні та практичні аспекти» КВНЗ "Академія неперервної освіти" Херсонської обласної ради в партнерстві з КЗ "Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки" Херсонської обласної ради.

Інтегрована в школу, медіаосвіта допомагає школярам критично мислити, вчитися шукати й перевіряти інформацію, аналізувати медіаповідомлення і самостійно створювати такі медіапродукти.

Більше ігор та практичних вправ для розвитку медіакомпетентності формують медіаграмотного учня, захищеного від потенційно шкідливих ефектів медіа.

У сучасному світі традиційні та інтернет-медіа потужно й суперечливо впливають на суспільну думку, освіту, спричинюють зниження в суспільстві імунітету до соціально шкідливих інформаційних впливів, тому перш за все на сторожі медіакомпетентності учня стоять вчителі, які завжди в тренді та готові підвищувати свій рівень медіаграмотності.