Сьогодні
нас повсюди оточує інформація. У ЗМІ новинна стрічка оновлюється щохвилини, а
кожен новий день приносить свої сенсації. Те, що було мега-новиною вчорашнього
ранку, завтра може взагалі не афішуватися.
Тому
члени нашого медіаклубу вирішили розглянути поняття медіа більш ширше.
Коли
інформації забагато, вона не лише швидко забувається, а й розмиває наші
ціннісні орієнтири. Ми перестаємо співпереживати жертвам катастроф боа
втрачаємо вміння аналізувати дані. Ми вже фізично не здатні (хоча б мінімально)
перевірити кожну прочитану новину. Тому й піддаємося на маніпуляції та віримо
фейкам.
Захиститися
від цього допомагає медіаграмотність. І коли значення терміну «грамотність» ні
в кого не викликає суперечок, то з першою частинкою – медіа – ситуація
складніша. Тому давайте почнемо з того, які ж власне інституції ми називаємо
гордим словом «медіа»?
Дійсно,
медіа – доволі широке поняття. Воно виходить далеко за межі звичних нам
телебачення, газет, Інтернет-сайтів чи радіо. Медіа – інформаційні засоби та
прийоми, що допомагають передавати повідомлення конкретному споживачеві. Тобто
шляхи та інструменти, що поширюють інформацію, – від преси до фільму.
Які типи медіа існують?
1.
Мас-медіа або засоби масової інформації. Це добре знайомі нам телебачення,
періодична преса (газети та журнали), радіо, Інтернет-ЗМІ.
2.
Директ-медіа – комунікаційні системи, що допомагають передавати інформацію.
Себто інтернет (загалом, як явище), телефон, пошта, рекламні конструкції
(борди, листівки).
3.
Медіа-носії (окремі носії інформації). До них відносять листи, записи на аудіо-
та відеоносіях, мультимедійні презентації.
4.
Соціальні медіа – засоби комунікації людей та груп між собою, інформацію в яких
творять самі користувачі. Це соціальні мережі, блоги, персональні сайти.
На
наступних засіданнях клубу ми розглянемо 5 реальних фактів про те, як медіа
впливають на наше життя. Сподіваюся розвиток медіаграмотності допоможе вам
мінімізувати деструктивні впливи медіа та навчить, як ними користуватися з
розумом.