Україна – країна нескорених!

Україна – країна нескорених! Саме під таким девізом сьогодні відбулись заходи присвячені до Дня Гідності та Свободи України для учнів Херсонської гімназії №1 та Херсонської загальноосвітньої школи №36 підготовлені завідувачкою сектору "Медіа-центр" Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Це свято для всіх українців зараз набуло особливого значення, адже саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Проводячи паралелі між революціями, учні відзначили, що на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася збройна агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Саме сьогодні виповнюється 10 років з початку Євромайдану, визначального моменту для європейського шляху України. Ми повинні пам’ятати дату 21 листопада 2013 року, адже українці, обгорнуті у прапори України та Європейського Союзу, показали, що здатні захищати шлях до ЄС, показали прагнення жити у країні, «де панують закон, а не свавілля; свобода, а не авторитаризм; демократія, а не диктатура», а також показали, що таке справжня воля, воля обирати.

Революція Гідності

21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – одне зі знакових офіційних свят, встановлене на честь двох революції, які відбулися в Україні у 2004 та 2013 роках. Готуючись до свята, сьогодні, учні Іванівського ліцею №1 Іванівської селищної ради Херсонської області доєдналися до онлайн заходу «Революція Гідності» медіа дайджест підготовленого співробітниками медіа-центру Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Щороку 21 листопада українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.

У сьогоднішньому вигляді День гідності та свободи започаткували у 2014 році — в річницю початку Революції гідності, або як її ще називали — Євромайдану. Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни.

Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави.

Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська, з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

Простір толерантності

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Розуміння цього принципу сьогодні є надважливим не лише для України, але й для світу загалом. Випробувати себе на толерантність вирішили сьогодні учні 5-6х класів Херсонської гімназії №1, які прийняли участь в онлайн тренінгу «Толерантність починається з мене» підготовленого медіа-центром Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Щоб розуміти всі принципи толерантності, потрібно знати історію її походження, як це відбувалося дізналися учні під час гри «Історичний дайджест». Адже життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх було чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення «образу ворога» з іншого народу.

Під час практичних завдань, діти на прикладах розглянули та зрозуміли, що толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Розглянули приклади і інтолерантності без яких неможливо в повній мірі зрозуміти важливість толерантності. 

Учні обирали приклади інтолерантності, розуміючи що саме це є мовою ворожнечі в усьому світі. Тому дотримування принципів толерантність є надважливими для сучасного світу. Толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Кольорова шахівниця пропаганди

Налагоджене роками партнерство та тандем КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» дозволяє інформувати та тренувати освітян Херсонської області з питань медіаграмотності, щоразу акцентуючи увагу на сучасних медійних питаннях.

Цього разу, незмінна спікерка онлайн-зустрічей Ірина Ковач, завідувачка медіацентру Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікована тренерка та авторка посібників з медіаграмотності, запропонувала педагогам онлайн-тренінг «Інформаційна гігієна та медіаграмотність: що нового в умовах воєнного часу. Кольорова шахівниця пропаганди: як протидіяти ІПСО», який досить влучно розкриває сьогоденні проблеми медійної та інформаційної грамотності.

Під час зустрічі з’ясувалося, що ця тема надзвичайно актуальна, адже нинішнє перебування у медіапросторі дуже схоже на шахову партію, бо шахова дошка одна, а шахістів двоє. В цій грі, як відомо, будь-яка дія чи ситуація вигідна лише одній стороні, і не вигідна іншій. Так само як і в медіапросторі. Переможець - це завжди той, хто найкраще підготовлений.

Протягом заходу учасники мали змогу поповнили свої інформативні кейси знаннями про:

· платформи-генератори текстів та зображень на платформах ШІ(штучного інтелекту);
· різноманітні фактчек ресурси, які можуть допомогти у розвінчуванні фейків та неправдивої інформації;
· пропаганду та "зміну сенсів", а також матриці пропаганди;
· специфіку та особливості поширення наративів;
· технології ІПСО.

• 
  

Отже, вміння критично мислити допомагає людям приймати обґрунтовані рішення, розв’язувати складні питання, відрізняти факти від думок та розвивати навички аналізу. Такий досвід є важливим в багатьох сферах життя, адже він впливає на особистісний розвиток кожної людини. Тому, особливо в цей складний час інформаційної війни, дуже важливо передати такі цінні, якісні знання сучасній молоді.

Помста за свободу

Як і нинішня війна Росії проти України, геноцид на початку 1930-х років став відповіддю Москви на прагнення українців бути господарями на своїй землі. Україна з її ресурсами була конче необхідна сталінському режиму як упокорена частина імперії. Що відбувалося тоді, і які паралелі проведені зараз дізналися учні 10х класів Херсонської загальноосвітньої школи № 36 під час онлайн заходу «Голодомор. Помста за свободу» підготовленого медіа-центром Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

У цьому та наступному роках минає дев’ять десятиліть від цього злочину. І українці вшановуватимуть пам’ять жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни з Росією. Війни, яка знову супроводжується геноцидними практиками, – російський режим уже не приховує мети знищити українську ідентичність.

Понад те – Москва знову використовує їжу як зброю. Цього разу, щоб тиснути на міжнародну спільноту.

Злочини й трагедії, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: чесна пам’ять надзвичайно важлива. Ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені, а жертви – справедливо пошановані. Інакше непокаране зло повертатиметься знову і знову.

У 1933 році українське село було пеклом на землі – спустошеним і холодним. Виснажені, опухлі від голоду дорослі й діти помирали повільною і болісною смертю у відчаї та приниженні, оточенні мовчанням і байдужістю. Україна нагадувала гі­гантський концтабір – сторожові вежі, закриті кордони, смерть і безнадія.

Урок для світу полягає в тому, що, закриваючи очі на страшні злочини режимів, ми закладаємо фундамент для їхнього повторення. Сьогодні російський режим вдається до геноцидних практик у війні проти України.

Медіаосвітні виклики в епоху інформаційного суспільства

У фокусі всесвітнього тижня інформаційної та медіаграмотності - 2023, розпочався міжнародний форум «Медіаосвітні виклики в епоху інформаційного суспільства», що триватиме 30 та 31 жовтня. Форум проводиться з метою консолідації зусиль провідних експертів, дослідників, фахівців та педагогів з питань системного впровадження та розвитку компетентнісної моделі медіаосвіти, створення сучасного освітнього середовища на основі модернізації освітніх галузей, презентації, популяризації та поширення кращого досвіду з питань розвитку медіаосвіти.

Так сьогодні в форматі онлайн до виступу на форумі була запрошена Ірина Ковач, завідувачка медіа центру Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки з темою «Протидія дезінформації в контексті російськоукраїнської війни на прикладах російської пропаганди на окупованих територіях в умовах інформаційного вакууму».

Для участі у заході запрошені педагоги закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої, післядипломної педагогічної освіти, які активно впроваджують медіаосвітні практики в освітній діяльності.  

Основні напрями роботи форуму: 

• медіаосвіта в дошкільних закладах і початковій школі;
• медіаосвіта та медіаграмотність в середній і старшій школі;
• медіаосвіта та медіаграмотність у післядипломній педагогічній освіті;
• медіаосвіта та медіаграмотність у професійній (професійно-технічній) освіті; медіаосвіта та медіаграмотність в умовах сьогодення.
  

Адже розвиток медіаосвіти в Україні та за її межами є надзвичайно важливим та актуальним.

Чутки та ІПСО: визначення, структуризація і протидія

Що це, і як цьому протидіяти, сьогодні розглядали педагоги Іванівського ліцею №1 Іванівської селищної ради Херсонської області, учасники тренінгу з медіаграмотності підготовленого медіа-центром Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Так, ІПСО (спеціальна інформаційно-психологічна операція) – це наше медійне повсякдення,  сплановані дії з поширення інформації на іноземну аудиторію задля досягнення певної цілі, впливу на емоції, критичне мислення, почуття та дії цільової групи людей.

В медійній психологічній війні рф використовує пропаганду та різні види інформації задля впливу на думки, емоції, погляди та поведінку опозиційної групи. І є чіткий алгоритм для визначення даного вливу, який сьогодні розглянули учасники тренінгу, на прикладах пропаганди, що постійно зустрічаються нам в медіа.

Якщо, починати шукати елементи ІПСО в будь-якому фейку, ми почнемо додумувати та фантазувати. Це створює напругу, нездорову атмосферу в суспільстві, надто враховуючи, що Україна у стані війни. Тому українці, а особливо педагоги, що працюють на деокупованих та досі окупованих територіях України, повинні вміти чітко та професійно вирізняти таку інформацію і допомагати своїм учням та їх батькам впоратися з цим.