пʼятниця, 9 квітня 2021 р.

Світ крізь об’єктив смартфону

Вже звичною справою для сучасної людини є дивитися на світ крізь екран комп’ютеру, планшету, смартфону. А ще звичнішим стає демонструвати  життя крізь об’єктив  смартфону, та й взагалі жити віртуально. Щоб бути медіаграмотним потрібно вчитися, але на жаль не у всіх для цього є досить часу.
Тому учасники медіаклубу обговоривши дану проблему,  виділили чотири основні навички, які допоможуть сучасній людині орієнтуватися в медіасвіті.
Уповільнюватися у швидкому світі.
Знижуйте свій темп медіа-споживання, прибирайте зі свого інформаційного поля все зайве, почніть ламати свої шкідливі медіа-звички.
Шукати першоджерело інформації.
Свідомо вмикайте скептицизм. Завжди повертайтеся в ті місця, звідки інформація прийшла.
Досліджувати медіа з позиції творця.
Опануйте інструменти, які допоможуть створювати власні мультимедійні матеріали.
Усвідомлювати власну упередженість.
Усвідомити, що кожна людина по-різному обробляє новини та інформацію. Спробуйте відшукати та проаналізувати власну упередженість.

четвер, 25 березня 2021 р.

Меню – інформаційної дієти

Інформаційна дієта - це свідоме обмеження використання інтернету, читання газет, перегляду телевізора та зустрічей з друзями. Кожна людина вирішує для себе сама, потрібна їй дієта чи ні.
Але навіщо нам обмежуватися, навіщо сучасній людині інформаційна дієта? Саме цій темі було присвячено засідання медіаклубу у форматі круглого столу. Де кожний учасник запропонував свій власний рецепт інформаційної дієти.

Не споживайте те, що Вас не стосується
Неймовірна кількість найрізноманітнішої інформації, загорнутої в яскраві привабливі оболонки, оточує нас і манить на кожному розі. Припиніть сувати в свою голову все, що Вам підсовують! Споживайте лише мінімум інформації
Тепер давайте поговоримо про роботу і про те, як з нею краще впоратися. Для виконання будь-якого завдання Вам може знадобитися пошукати і освоїти нові знання. Пошук інформації в наш час зовсім не важкий, набагато складніше вчасно зупинитися і приступити до роботи. Адже посилання нанизується на посилання, сторінка слідує за сторінкою, і ось ми вже віддалилися від початку виконання завдання ще далі, ніж були на початку.
Один день на тиждень для навчання
Так, зрозуміло, ми не машини і не можемо помістити наш мозок в інформаційний вакуум. Іноді можна себе і побалувати. Відкладайте цікаві для Вас статті за допомогою одного з сервісів відкладеного читання і виділіть один день на тиждень для їх вивчення. Цього цілком достатньо. Повірте, в цьому випадку Ви будете дуже відповідально ставитися до вибору статей і отримувати особливе задоволення від їх вивчення. Звичайна інформаційна жуйка перетвориться на вишуканий делікатес.
Створіть бар'єр
Був час, коли інформації було настільки мало, що люди вміли "читати газети між рядків» і не спали, щоб слухати ночами «ворожі голоси».
Сьогодні все змінилося з точністю до навпаки. Від інформації необхідно захищатися.

четвер, 18 березня 2021 р.

Що ми знаємо про кібербулінг?

Сьогодні на черговій зустрічі в медіаклубі, учасники піднімали одну з важливих тем сучасного юзера – кібербулінг. Досить вдала дискусія, адже саме завершилися тижні безпечного Інтернету в закладах ЗСО м. Херсон.

Метою яких було, ознайомлення учнів з небезпеками, що можуть виникнути під час спілкування в Інтернеті.
А що ж таке кібербулінг, і як його уникнути? Як виявилося поняття кібербулінгу відоме дітям – це знущання приниження, агресивні напади, які здійснюють за допомогою різних гаджетів (зокрема телефонів), з використанням Інтернету, будь-яких електронних технологій.
Тому під час складання декількох правил, як уникнути кібербулінгу учасники медіаклубу оперували знаннями та фактами здобутими під час підготовки матеріалів для проведення Тижня безпечного Інтернету в своїх навчальних закладах.

пʼятниця, 12 березня 2021 р.

Режисура – мистецтво маніпуляцій

З точки зору медійної маніпуляції, то кіно це найвдаліший вид медіа. В цьому переконані і учасники медіаклубу, які на сьогоднішньому засіданні закінчили вивчати тематичний блок «Історія розвитку кіно. Мова кіно».

Було розглянуто багато тем, проведено багато практичних завдань. Вивчено історію кіно загал і в Україні зокрема. Окремо найвидатніших режисерів світу та найкультовіші кінострічки.

А головне проведено чіткий аналіз маніпулятивних прийомів, що використовуються в кіно. І ось сьогодні на завершення теми розглядали тему «Найвідоміші кіно нагороди».
Але не просто кіно нагороди, а всю систему в даному напрямку, основні типи пропаганди, маніпуляції суспільством, а головне мистецтво реклами під час проведення даних кінофестивальних компаній.
Підводячи підсумки тематичного блоку, учасники клубу погодилися, що кіномистецтво стрімко розвивається, його мова постійно оновлюється.
Сучасний кінематограф здатний не лише правдиво зобразити все, що є у світі, втілюючи безліч відтінків почуттів людини, а й будь-які найрізноманітніші ідеї і фантазії, сміливо заглядаючи в майбутнє. А й змусити чи переконати суспільство рухатися в певний напрямок.  

середа, 3 березня 2021 р.

Дикі коні вогню

Що робить кіно культовим? Чи відіграє назва фільму значну роль для кінопрокату? Як без спецефектів, дорогих декорацій зробити кіно успішним?

На всі ці запитання і шукали сьогодні відповідь учасники медіаклубу на прикладі однієї з культових кінострічок світу «Тіні забутих предків» в міжнародному прокаті «Дикі коні вогню».
Цей фільм сколихнув весь світ! Знятий без мільйонних бюджетів та масштабних декорацій він увійшов у скарбницю світового кіномистецтва.
Стрічку, зняту у Карпатах, було нагороджено на багатьох світових кінофестивалях. В Аргентині, в Італії, у Греції творці фільму отримали почесні відзнаки. А відомий сербський режисер Емір Кустуріца назвав "Тіні забутих предків" найкращою картиною знятою у світі.
Фільм українського режисера вірменської національності Сергія Параджанова, отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (з них – 24 гран-прі) у 21 країні світу! А геніальність фільму Параджанова оцінили такі метри кіномистецтва як Фелліні, Куросава, Антоніоні, Анджей Вайда.
Сила кінематографу в пропаганді добре просліджується саме в цьому фільмі, адже «Тіні забутих предків» – став знаковим для дисидентського руху. Під час прем’єри у 1965 році шістдесятники Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл виступили з різкою критикою арештів серед інтелігенції.

середа, 24 лютого 2021 р.

Мова ворожнечі. Вчимося розпізнавати маніпуляції в медіа

Що таке "мова ворожнечі"? Як стереотипи призводять до жорстокості та ненависті? Як навчитися виявляти мову ворожнечі? На всі ці запитання шукали відповіді учасники медіаклубу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час  онлайн-дискусії  «Маніпуляції в медіа-просторі», що була присвячена Дню спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Що ж таке мова ворожнечі - це випадки расової, етнічної та інших форм дискримінації, які відбуваються кожного дня перешкоджаючи мільйонам людей усього світу нормально  жити та розвиватися.
Мова ворожнечі поділяється за трьома типами жорсткості, кожен з яких під час заходу ми розглянули докладно на прикладах близьких нашому суспільству.
Одним з сучасних прикладів мови ворожнечі стали офіційні дослідження проведені українськими правозахисними організаціями. Було виявлено, що українці, кримські татари, члени або прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, активісти Євромайдану, мусульмани і мігранти є основними групами, проти яких використовувалася мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму.
Ще одними із прикладів мови ворожнечі на нашій території були розглянуті події з минулого. Невизнання голодомору в Україні та невизнання департації кримських татар 1944р.
Найжорсткішими прикладами мови ворожнечі були матеріали про геноцид ромів та євреїв на території нашої держави під час Другої світової війни.
На сьогоднішній день  українське законодавство сформувало такі ознаки мови ворожнечі, які диференціюються в Законі України «Про інформацію»  як складова  «неприпустимості зловживання правом на інформацію»:
•     Заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України;
•     Пропаганда війни, насильства, жорстокості;
•    Заклики до розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі;
•    Заклики до вчинення терористичних актів;
•    Заклики до пропаганди комуністичного  та/або  націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;
В сучасному суспільстві такі приклади мови ворожнечі неприпустимі, і щоб такого не траплялося, кожна людина повинна вміти критично мислити та одразу уміти виявляти такі маніпуляції у медіапросторі.

пʼятниця, 19 лютого 2021 р.

Психологічні маніпуляції в рекламі

При створені реклами використовується велика кількість різноманітних маніпуляцій. На засіданнях медіаклубу учасниками було розглянуто більшість із них. Сьогодні увагу було приділено найефективнішому серед різновидів соціального впливу – психологічній маніпуляції, прихованому управлінню людьми та їх поведінкою, прихована пропаганда.

Для створення реклами сьогодні використовують новітні технології та матеріали. Буквально вся реклама готується професійними рекламними відділами, агентствами, дизайнерами. Перед тим як створити рекламу, потрібно зробити концепцію і дизайн реклами. Виробництво реклами починається з визначення типу пропаганди.
Спочатку пропаганда не мала чіткого злого або доброго наміру, це був спосіб що дозволяє донести якусь ідею до якомога більшої кількості людей, використовуючи при цьому самі прості та ефективні методи.
Її спрямованість вже залежала від цілей самого пропагандиста.
Можна виділити основні п'ять ключових принципів інформаційної та психологічної маніпуляції, які ми розглянемо на наступній зустрічі медіаклубу.