Я та мій контент

Зараз, практично вся інформація безкоштовна, та більшість соціальних мереж створили свій тип бізнесу, що несе для них прибуток. Це продаж психологічних портретів користувачів, які створюються на аналізі кликів та лайків.

Сьогодні під час засідання клубу учні аналізували свої профілі та складали психотипи, об’єднуючи себе в групи за інтересами.

 І вже маючи готові психотипи виконували вправу «власник медіа», пропонували користувачу свої послуги опираючись на  зібрану інформацію.
Під час захисту своїх проектів, учасники клубу додатково переконалися, як легко і влучно можна маніпулювати користувачами за для своїх цілей. Найактивнішими учасниками клубного засідання сьогодні були учні ЗНЗ №: 3,6,27,37.

Суспільне мовлення і ми

Модель суспільного мовлення є альтернативною як до державної, так і до приватної форми власності і має слугувати розвиткові людини, суспільства, бути противагою маніпуляціям та пропаганді комерційних та державних ЗМІ. Яким є суспільне мовлення сьогодні, вивчали на черговому засіданні медіаклубу його учасники.

Медіа мають різні форми власності: можуть бути приватними (комерційними), державними або комунальними, суспільними. Аналізуючи українські медіа, учасники визначили, що більшість із них продають інформацію і розваги своїм аудиторіям. За допомогою чого всі медіа маніпулюють аудиторіями.

Розглядаючи під час практичної роботи «Шанси стати новиною» різні моделі новин, учнями були виділені основні фактори маніпуляції в новинах. Розглянули теорію «порядку денного», яка полягає в тому, що новини сконструйовані, відредаговані.
Найактивнішими учасниками сьогоднішнього засідання клубу були учні ЗНЗ №: 6,11,14,27,47.

Комунікація сьогодні

Кожного дня, коли ми вмикаємо телевізор, читаємо новини, розглядаємо нове графіті на стіні будинку, слухаємо радіо, отримуємо текстові повідомлення та телефонні дзвінки, проходимо повз зовнішню рекламу, ознайомлюємося з етикетками на товарах тощо, ми опиняємося в центрі інформаційного потоку.

 Під час сьогоднішнього засідання клубу ми вивчали різноманітні канали комунікації, через які передається і отримується інформація в суспільстві. Це книги, періодика, радіо, телебачення, кінематограф, Інтернет, планшети, мобільні пристрої, відео- та комп’ютерні ігри, музичні записи, білборди та інші типи реклами, слова або зображення на одязі, інформація в магазинах або на стадіонах, упакуванні товарів, постери, флаєри тощо.

Але, ще важливіше, як ми сприймаємо її, за допомогою наших відчутів, особистого досвіду, власних стереотипів нами і маніпулюють.

Учасники перевірили все на власному досвіді, граючи в медіаігри: «Все можуть королі», «Секрет Джованні», «Останній пілот». Найактивнішими були учасники з навчальних закладів № 6,11,14,20.

Новий сезон

Новий сезон, новий старт медіаклубу розпочато!

Якщо, ви вперше зіткнулися з поняттям «медіаграмотності», тоді вам до нас.

 Адже під час наших тренінгів на засіданнях клубу ми будемо висвітлювати такі тематичні блоки, як:

-          Інтерактивні форми та методи в медіаграмотності;

-      Онлайн-інструменти перевірки інформації;

-          Маніпуляції, пропаганда, викривлення інформації;

-          Роль критичного мислення в процесі сприйняття медіамеседжів;

-          Інформаційна безпека.

Сьогодні ми розпочали роботу над першим блоком наших кейс-практукумів. Розглянкли легенду «Лисиця та Черепаха», пограли в гру «Білий шум», та склали ментальні карти медійного сприйняття інформації. 

Найвктивнішими були учні з навчальних закладів №: 3,6,20,27,56.

Урочиста церемонія нагородження переможців міського конкурсу відеороликів «Разом до безпечного Інтернету»

Сьогодні ми зібралися на другу частину медіаосвітнього воркшопу - цього разу для підведення підсумків міського конкурсу відеороликів «Разом до безпечного Інтернету». 

5 лютого 2019 року у світі відзначався День безпечного Інтернету під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».

Вже за традицією члени медіаклубу та шкільний парламент нашого міста не стоїть осторонь, а проводить Тиждень Безпечного Інтернету в усіх навчальних закладах нашого міста. В цьому році Тиждень Безпечного Інтернету проходив з 4 по 8 лютого.

Цей Тиждень проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів.

Члени клубу готують низку матеріалів для проведення Тижня в своїх навчальних закладах за окремими програмами.

І вже другий рік поспіль проводиться міський конкурс відеороликів «Разом до безпечного Інтернету».

В міському конкурсі відеороликів взяли участь 25 навчальних закладів нашого міста. Організацію та проведення конкурсу здійснює міський медіа клуб «Natuse Vincere» ") за підтримки управління освіти Херсонської міської ради, а в 2019-му він відбувся в рамках реалізації проекту "Integration for Media Literacy", у співпраці клубу NaVi та Херсонського центру "Вікно в Америку для майбутніх лідерів".

Привітати  та нагородити учасників конкурсу завітали:

Олена Миколаївна Кулик, перший заступник начальника управління освіти Херсонської міської ради.

Тамара Юріївна Верещака, куратор Міського учнівського парламенту, радник начальника управління освіти Херсонської міської ради, голова ГО «Асоціація працівників закладів освіти», заслужений вчитель України;

Перше місце у міському конкурсі відеороликів «Безпечий Інтернет – це наш вибір» посіла 

Комишанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26 Херсонської міської ради.

Переможці, що посіли другі місця:

• Херсонська гімназія №1  Херсонської міської ради; 
• Херсонський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» №15. Херсонської міської ради ; 
• Херсонська спеціалізована школа     І-ІІІ ст. № 52 з поглибленим вивченням української мови. Херсонської міської ради.

Переможці, що посіли третє місце:

• Херсонський навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад –ЗНЗ І-ІІ ст." № 8. Херсонської міської ради;
• Херсонський загальноосвітній навчально-виховний комплекс І-ІІІ ст. №11 Херсонської міської ради;
• Херсонська спеціалізована школа  І-ІІІ ст. № 27 з поглибленим вивченням інформатики та іноземних мов. Херсонської міської ради.
  

Крім того подарунками для всіх присутніх були художні номери :

танець «Море»  ансамбль танцю  «Первоцвіт» музичний керівник Наталія Комкова;

 пісня «Україна моя» у виконанні Абрамової Анни;

музична композиція «Полька» у виконанні Катерини Боженко музичний керівник Нонна Комарова;

танець Аліси Домашевської «Мама моя», художній керівник Наталія Окуневська.

На цьому  нагороди, подарунки та сюрпризи ще не закінчуються. Адже протягом  наступних двох тижнів на сайті управління освіти можна буде переглядати та голосувати за конкурсні відеоролики «Разом до безпечного Інтернету».

Воркшоп

Робота в клубі завжди різноманітна, проводяться всілякі семінари, курси, конференції та майстер-класи на різні теми з медіаграмотності. З’являються і набирають популярність і різні нетрадиційні форми навчання. Однією з таких форм є воркшоп.
Воркшоп — це колективне навчальний захід, учасники якого отримують нові знання та навички в процесі динамічної групової роботи. У чому ж відмінність воркшопу від семінару, тренінгу та інших, уже звичних для нас, форм навчання?

• Воркшоп — це завжди колективна робота.
• Акцент в освітньому процесі робиться на самостійне навчання групи.
• У воркшопі немає слухачів і спостерігачів.
• Він завжди ґрунтується на активному залученні та взаємодії всіх його учасників.
• Учасники воркшопу самі визначають його цілі і несуть відповідальність за весь навчальний процес.
•  Оптимальна атмосфера та умови для процесу навчання створюється ефектом групової динаміки.
• Головна мета воркшопу — це отримання індивідуального вирішення конкретних завдань кожного його учасника.
• Роль ведучого в воркшопі істотно менша, ніж роль його учасників, і обмежується виконанням функцій модератора.
• Воркшоп увазі мінімум або навіть повна відсутність теорії і будь-який «вступної» інформації і максимум практики.
• Після завершення воркшопу кожен учасник повинен отримати той результат, який був запланований ним на самому початку.
• Результативність воркшопу визначається внеском кожного з його учасників.
• Учасники самі задають тему і цілі воркшопу, організовують процес навчання і задають темп роботи.
• Процес навчання заснований на особистих переживаннях і отриманому досвіді кожного з учасників

Тому під час сьогоднішнього заходу, проведеного спільно з центром "Вікно в Америкудля майбутніх лідерів" в рамках реалізації проекту з медіаграмотності, підтриманого грантом IREX, учасники клубу визначили чотири ключових напрямки для розвитку медіаграмотності. Застосували навички критичного мислення у визначенні стереотипів та перевірили себе на знання типів маніпуляції в різних видах медіа.
Найактивнішими були учні з ЗНЗ№: 1; 11; 20; 26; 27; 28; 31; 41; 50; 56.

Маніпуляції і пропаганда в медіапросторі

Пропаганда — це мистецтво сфотографувати дідька без копит та рогів.

Ґанс Каспер, німецький письменник

Термін «пропаганда» походить з латини (propaganda — те, що має бути поширено, від propagare — поширювати) і, як слово, не містить у собі жодного негативного забарвлення.

 Що поганого, скажімо, у пропаганді здорового способу життя, у поширенні через пропаганду корисних знань для просвіти. Аналогічне риторичне запитання постає і щодо комерційної пропаганди. 

Тому учасники міського медіаклубу вирішили дослідити дані питання. Розглянути найпоширеніші види пропаганди та їх маніпулятивні можливості.

Колосальною роль пропаганда відіграє в сучасних інформаційних війнах. нформаційна війна — це сукупність інформаційних дій, застосовуваних сторонами, які протистоять одна одній, для досягнення певних цілей. 

Зазвичай мета інформаційної війни полягає в досягненні інформаційної переваги над супротивником і формуванні такого інформаційного середовища, що сприяло б реалізації інших.

Найбільшу небезпеку несе в собі пропаганда війни, національної, расової, релігійної ненависті, що підбурює до дискримінації, ворожості, насилля. 

Така пропаганда порушує норми міжнародного права. Інші різновиди пропаганди, до прикладу, ті, які порушують професійні стандарти журналістики, хоч і мають значно менші наслідки, однак також неприпустимі в демократичних суспільствах.