Медіаграмотність та медіакомпетентність у сучасній освіті: виклики та тенденції

У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій, особливо у воєнний час, коли російська пропаганда та фейкові новини оточують дитину в медійному просторі. Саме таке завдання ставить перед собою НУШ, відповідно до вимог якої учні мають набути навичок, пов’язаних із медіапродуктами. Як правильно інтегрувати медіаосвіту в освітній процес, які інструменти для цього задіяти розглядали на онлайн-семінарі «Медіаграмотність учителя мистецтва: теоретичні та практичні аспекти» КВНЗ "Академія неперервної освіти" Херсонської обласної ради в партнерстві з КЗ "Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки" Херсонської обласної ради.

Інтегрована в школу, медіаосвіта допомагає школярам критично мислити, вчитися шукати й перевіряти інформацію, аналізувати медіаповідомлення і самостійно створювати такі медіапродукти.

Більше ігор та практичних вправ для розвитку медіакомпетентності формують медіаграмотного учня, захищеного від потенційно шкідливих ефектів медіа.

У сучасному світі традиційні та інтернет-медіа потужно й суперечливо впливають на суспільну думку, освіту, спричинюють зниження в суспільстві імунітету до соціально шкідливих інформаційних впливів, тому перш за все на сторожі медіакомпетентності учня стоять вчителі, які завжди в тренді та готові підвищувати свій рівень медіаграмотності.

Ілюстрація - найкращий візуальний контент

Ілюстрація – це перш за все медіа контент, який повинен бути корисним або ж цікавим, але це завжди актуальна інформація. Це один з перших візуальних контентів, з яким знайомиться дитина. Картинки ми використовуємо, щоб передати головну ідею або ж підкреслити якісь цікаві деталі. Як відбувається "дешифрування" зображення, які вміння та навички для цього потрібні, розглянули сьогодні під час онлайн зустрічі учні 3-4х класів Іванівського ліцею №1, Іванівської селищної ради Херсонської області.

Переглядаючи книжки, читач спочатку помічає зображення (адже його легше зчитувати), а потім вже текст. Тому ілюстрація впливає на те, чи взагалі читач прочитає історію. Сьгодні учні познайомилися не лише з історією виникнення ілюстрації, а й з її видами та методами створення. Уявили себе в ролі справжніх ілюстраторів та запропонували свої варіанти малюнків до відомого твору сучасного українського дитячого письменника Івана Андрусяка.

А ще навпаки - за допомогою малюнка спробували написати спільну історію та продовжили наповнювати діалоги запропонованого коміксу.

Ілюстрація — мабуть, найкращий спосіб доповнити текстову інформацію. Вона допомагає не тільки краще зрозуміти думку автора тексту, а й розвиває критичне мислення та вміння виокремлювати необхідну інформацію. 

П’ять лайфхаків для розвитку критичного мислення

Уміння мислити критично – головна навичка сьогодення кожної людини. Знаходити інформацію, правильно споживати та розуміти медіа-меседж в цілому – це ті необхідні та мінімальні вміння, які потрібні кожному маленькому українцю. Як передається інформація, види та шляхи її передачі - лайфхаки з цих питань розглянули сьогодні під час онлайн зустрічі учні Іванівського ліцею №1 Іванівської селищної ради Херсонської області.

Юні користувачі Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім.Дніпрової Чайки перенеслися до періоду первісного суспільства та дізналися про виникнення мови та шляхи її передачі. Мандруючи  по різним періодам розвитку людства в ігровій формі освоювали навички медіа грамотності та розвивали своє критичне мислення.

Ну і звичайно не могли не спробувати себе в ролі журналістів, створюючи нові заголовки до відомих українських казок.

На завершення зустрічі отримали творче завдання: створити ілюстрацію за описом персонажу авторської казки відомого сучасного українського дитячого письменника Івана Андрусяка. 

Російська пропаганда на окупованих територіях в умовах інформаційного вакууму

З початку повномасштабного вторгнення країна-агресор активно використовує різні медіа, у тому числі телебачення, радіо та Інтернет для поширення своєї пропаганди на окупованих територіях. На тимчасово окупованих територіях знищуються традиційні для людей джерела інформації, починаючи з вилучення і спалення книжок з публічних бібліотек і закладів освіти та завершуючи запровадженням своїх підконтрольних інтернет-провайдерів. Російська пропаганда намагається нав'язувати свій утилітаризм, протизаконні дії та ненависть до громадянського суспільства. Намагається формувати та контролювати громадську думку, спотворюючи факти та інформацію, маніпулюючи свідомістю людей. Тому можна сміливо називати таку пропаганду злочинною та тотально-дезінформаційною.

Щоб не потрапити на маніпуляційний гачок рашистсьткої пропаганди, потрібно чітко знати та розуміти, як вона діє та вміти розрізняти основні маркери її впливу.

Саме такі завдання та вправи розглядали сьогодні учні Опорного закладу «Академічний ліцей» Скадовської міської ради під час тренінгу з медіаграмотності підготовленого працівниками медіа-центру КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки».

Були розглянуті етапи створення інформаційного вакууму на окупованих територіях Херсонської області:

• зупинка видавництва будь-яких місцевих друкованих ЗМІ;
• декодування місцевої телевежі лише на російські телеканали;
• вимкнення українського мобільного зв’язку;
• припинення роботи українських інтернет-провайдерів.

Під час виконання практичної частини тренінгу учні розглянули та проаналізували матеріали листівок, що розповсюджують окупанти на території Херсонської області.

На завершення онлайн-тренінгу провели порівняльну характеристику агітаційних листівок, які розповсюджували нацисти під час Другої світової війни та агітаційні сучасні російські листівки.