кращі українські проекти з медіаграмотності для виявлення фейків

На сьогоднішній зустрічі медіаклубу учасники продовжують роботу над топ десяткою кращих українських проектів з медіаграмотності вже більш направлених на виявлення фейків.

Ці навчальні програми знайомить із найбільш розповсюдженими видами маніпуляцій і пропаганди, а також надають базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення.
6. Гра «Медіаграмотна місія» від IREX. Проект дає можливість дорослим перевірити свої знання та навички з медіаграмотності та критичного мислення, а також покращити їх в ігровій формі.

7.  Навчальна гра «Медіазнайко», адаптована Академією української преси. Гра розрахована на дітей шкільного віку та дає можливість в цікавій ігровій формі дізнатися якомога більше про інформаційне (медійне) поле та стати медіазнайком.
8. Мультимедійний онлайн-посібник «МедіаДрайвер» від Детектор Медіа. Посібник розповідає не тільки про те, як виявляти фейки, маніпуляції та протистояти їм, а й знайомить зі світом медіа.

9. «Информационный обман. Как не попасть впросак?» від Інтерньюз-Україна. Посібник просто та доступно подає інформацію, щоб споживачі навчились критично аналізувати медіаповідомлення, змогли розгледіти пропаганду, помітити цензуру або однобокість подачі інформації.
10. Видання «Як розпізнати фейк?» від Міністерства інформаційної політики України, розроблене та реалізоване спільно з проектом ЄС «Association4U».
Всі ці проекти містять базові правила особистої інформаційної гігієни, що дозволять пересічному громадянину убезпечити себе від фейків і дезінформації.

10 кращих українських проектів з медіаграмотності для всіх

У сучасному світі українського інформаційного простору медіаграмотність є необхідним інструментом для кожного. Критичне ставлення до інформації вимагає зусиль і постійної роботи над собою.

Тому на сьогоднішньому засіданні медіаклубу учасники відібрали кращі українські проекти з медіаграмотності для самоосвіти та навчання, що допоможуть покращити навички критичного мислення та перевірки й аналізу інформації.
1.    Дистанційний навчальний курс медіаграмотності для громадян, створений IREX у партнерстві з Академією української преси та StopFake.

2.    Онлайн-курс «Новинна грамотність» від Детектор Медіа. Просвітницький проект спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах воєнного конфлікту та розрахований на широке коло користувачів.
3.    Дистанційний курс «Верифікація в Інтернеті». Хоча курс розрахований на журналістів і редакторів пострадянського простору, заняття можуть бути цікавими також для медіа-активістів і всіх, для кого соціальні мережі стали «середовищем існування».

4.    Освітній проект «OSINT Academy» від Інституту пост інформаційного суспільства. Курс дає розуміння базових інструментів розвідки з відкритих джерел.
5.    Дистанційний курс «Як розуміти соціальні мережі». Лекції курсу будуть цікаві всім, хто не уявляє своє життя без Інтернету.
Всі ці проекти дадуть змогу в розумінні природи онлайн-спілкування та навички ефективної роботи в соціальних мережах. Як ви бачите це не топ-10 тому наступну п’ятірку проектів ми презентуємо вам на наступному занятті.

Я та мій контент

Зараз, практично вся інформація безкоштовна, та більшість соціальних мереж створили свій тип бізнесу, що несе для них прибуток. Це продаж психологічних портретів користувачів, які створюються на аналізі кликів та лайків.

Сьогодні під час засідання клубу учні аналізували свої профілі та складали психотипи, об’єднуючи себе в групи за інтересами.

 І вже маючи готові психотипи виконували вправу «власник медіа», пропонували користувачу свої послуги опираючись на  зібрану інформацію.
Під час захисту своїх проектів, учасники клубу додатково переконалися, як легко і влучно можна маніпулювати користувачами за для своїх цілей. Найактивнішими учасниками клубного засідання сьогодні були учні ЗНЗ №: 3,6,27,37.

Суспільне мовлення і ми

Модель суспільного мовлення є альтернативною як до державної, так і до приватної форми власності і має слугувати розвиткові людини, суспільства, бути противагою маніпуляціям та пропаганді комерційних та державних ЗМІ. Яким є суспільне мовлення сьогодні, вивчали на черговому засіданні медіаклубу його учасники.

Медіа мають різні форми власності: можуть бути приватними (комерційними), державними або комунальними, суспільними. Аналізуючи українські медіа, учасники визначили, що більшість із них продають інформацію і розваги своїм аудиторіям. За допомогою чого всі медіа маніпулюють аудиторіями.

Розглядаючи під час практичної роботи «Шанси стати новиною» різні моделі новин, учнями були виділені основні фактори маніпуляції в новинах. Розглянули теорію «порядку денного», яка полягає в тому, що новини сконструйовані, відредаговані.
Найактивнішими учасниками сьогоднішнього засідання клубу були учні ЗНЗ №: 6,11,14,27,47.

Комунікація сьогодні

Кожного дня, коли ми вмикаємо телевізор, читаємо новини, розглядаємо нове графіті на стіні будинку, слухаємо радіо, отримуємо текстові повідомлення та телефонні дзвінки, проходимо повз зовнішню рекламу, ознайомлюємося з етикетками на товарах тощо, ми опиняємося в центрі інформаційного потоку.

 Під час сьогоднішнього засідання клубу ми вивчали різноманітні канали комунікації, через які передається і отримується інформація в суспільстві. Це книги, періодика, радіо, телебачення, кінематограф, Інтернет, планшети, мобільні пристрої, відео- та комп’ютерні ігри, музичні записи, білборди та інші типи реклами, слова або зображення на одязі, інформація в магазинах або на стадіонах, упакуванні товарів, постери, флаєри тощо.

Але, ще важливіше, як ми сприймаємо її, за допомогою наших відчутів, особистого досвіду, власних стереотипів нами і маніпулюють.

Учасники перевірили все на власному досвіді, граючи в медіаігри: «Все можуть королі», «Секрет Джованні», «Останній пілот». Найактивнішими були учасники з навчальних закладів № 6,11,14,20.