вівторок, 6 березня 2018 р.

Вітаємо переможців міського літературного конкурсу для дітей «Вся гордість учителя – в учнях»!

У нас знову приємні новини, настав час згадати про результати міського літературного конкурсу для дітей «Вся гордість учителя – в учнях» на сторінках шкільних Інтернет-видань та газети Міського учнівського парламенту.
 Засновником та організатором Конкурсу також став медіаклуб «Natuse Vincere» на базі Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки Херсонської обласної ради за підтримки Управління освіти Херсонської міської ради, Херсонської обласної організації Спілки письменників України та ГО «Асоціації працівників закладів освіти м. Херсона».
 Об’єктом Конкурсу стали творчі роботи учнівської молоді про вчителів, які розміщені в Інтернет виданнях, в тому числі на сайтах освітніх закладів. Метою та завданням Конкурсу є розвиток та підтримка літературних здібностей дітей і підлітків, а також розвиток навичок роботи в Інтернет-журналістиці. Стимулювання учнівської молоді стосовно розміщення позитивної інформації в Інтернет мережі. Формування  навичок написання  медіатекстів, здатність в повному обсязі користуватися різноманітними видами медіа, що підвищує рівень знань в області веб-журналістики та комунікацій.
Конкурс проводився з 15 січня  2018 року до 27 лютого 2018 року. Учасниками Конкурсу стали учні 5-10 класів загальноосвітніх навчальних закладів  міста Херсону.
Заслужену нагороду у літературному  конкурсі «Вся гордість учителя – в учнях» отримують:
         У віковій категорії 5-6кл:
І місце – Посідзей Єлизавета селище Сонячне НВК № 43, 6 клас ;
ІІ місце – Бутвіловська Анастасія,  Антонівська ЗОШ №21, 5-Б клас ;
ІІІ місце – Гупол Олена,  Комишанська   ЗОШ  №26,   5-В клас ;
У віковій категорії 7-8кл:
І місце – Дригваль Андрій, Комишанська   ЗОШ   №26,     8-Б клас   ;
ІІ місце – Ахмад Анна,  НВК №56, 8-Б клас;
ІІІ місце – Дрель Марія,  НВК №56, 8-Г клас;
У віковій категорії 9-10кл:
І місце – Куліш Єлизавета, ХТЛМ, 9 МТ клас;
ІІ місце – Носков Роман СШ №24, 9-А клас ;
ІІІ місце – Вербанова Дарина,  гімназія №6, 11-А клас ;
До вашої уваги Уривки робіт переможців конкурсу.
 Куліш Єлизавета, учениця 9 МТ класу Херсонського Таврійського ліцею мистецтв
 
Вчитель мого життя
Трапляється так, що вчителі зі школи стають ще й учителями в житті. Тим самим учителем для мене стала Шепель Анастасія Володимирівна, яка викладає театральне мистецтво в Херсонському Таврійському ліцеї мистецтв.
Анастасія Володимирівна - той вчитель, який із самого початку мого навчання в ліцеї виховувала в мені не тільки справжнього актора, а ще й порядну, добру, хорошу людину. Її очі завжди світились щирістю, коли вона з душевною щедрістю знаходила потрібні нам слова. Високим словом мистецтва навчала нас не просто грати, а жити на сцені. Постійно повторювала, що найголовніше – не грати легковажно, а потрібно проживати кожну мить на сцені, ніби в житті. А всі знають, що слово може окрилити, надихнути та допомогти в досягненні заповітної мрії. Добре запам’ятала той день, коли в нашому театральному колективі відбулося неймовірно хвилююче свято. Дебют маленьких акторів театрального колективу «Чудасія» - урочиста посвята в театрали. Це була дійсно надзвичайна подія. Я була тоді ще маленькою першокласницею і в мене тремтіли ніжки від хвилювання, бо це був мій перший виступ. Саме завдяки підтримці Анастасії Володимирівни в мене все добре вийшло. 
Дригваль Андрій, учень 8-Б класуКомишанської загальноосвітньої школаї І-ІІІ ступенів №26,   
Найдивовижніша жінка: учитель з великої літер
Познайомилися ми з  Риммою Олександрівною, коли прийшли до п’ятого  класу. Знаєте,  як хвилюються п’ятикласники,  коли знайомляться з кожним новим вчителем? Та після першого уроку все стало зрозумілим: Римма Олександрівна  - наша вчителька! Кожен її урок не схожий на інший: це різноманітні уроки - досліди, практичні заняття, мандрівки, квести.  Я навіть часом дивуюсь: скільки всього вона  знає. В цієї чудової жінки завжди вистачає любові до дітей, поваги до колег, наших батьків. Немає жодної людини в селищі, яка б не знала цю дивовижної вдачі людину. Її чарівна усмішка ніколи не з зникає з вуст. Вона – людина, яка заряджає позитивними емоціями, у спілкуванні дарує лише приємні моменти життя.
      Її покликання – бути вчителем. І в цьому  вона вбачає сенс усього свого життя, яке є дуже цікавим і неординарним.
Колись ученицею Римми Олександрівни була і моя мама.
На пришкільній ділянці учні та вчителі нашої школи під керівництвом цієї дивовижної жінки кілька років тому заклали фруктовий сад за ініціативи директора Чорноус Надії Сергіївни.
Саме завдяки спільній плідній праці учнів та вчителів у 2015 році Римма Олександрівна стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Вчитель – новатор» і отримала високу нагороду. Ми дуже пишаємося тим, що така спільна робота приносить не тільки задоволення, а й позитивні результати.
Тому хочу побажати Риммі Олександрівні успіхів  у нелегкій роботі, хороших учнів, якими б вона могла пишатись.
Посідзей Єлизавета,   учениця 6 класу   Сонячного НВК № 43    

Вся гордість учителя – в учнях
Коли в школі оголосили І етап Міського літературного конкурсу, я подумала: «Цей конкурс не для мене».
Лідія Іванівна подивилась на мене, усміхнулась і промовила: «Лізо, ти зможеш».
Я теж усміхнулася, і в ту ж мить подумала, що буду брати участь і писатиму саме про неї. Так захотілося підібрати слова, які розкажуть про мого друга, терпеливого наставника, мого улюбленого вчителя – Лідію Іванівну.
«Лідіє Іванівно! Лідіє Іванівно!» - чується в нашому класі. Це ми, шестикласники, перебиваючи один одного, просимо: порадьте, допоможіть, розсудіть. І вона знаходить час, щоб вислухати і допомогти, мудрість, щоб порадити і розсудити.
У скількох цікавих заходах, конкурсах наш клас брав участь… Зауважу, без Лідії Іванівни ми б не були такими активними.
Перемагаємо – радіємо!
Програємо – сумуємо і сваримось!
І тоді нас важко вгамувати. Довго в класі не стихає «Більше не будемо!», «Журі не справедливе!» Лідія Іванівна не втручається, слухає, мовчить.
З часом галас стихає. І в тиші Лідія Іванівна говорить нам такі слова: «Діти, гра – це розвага, перевірка сил, дружнє суперництво, а не поєдинок, в якому переможений вмирає, але не від ран, а від злості. Усяке нещастя завжди перебільшене, його   завжди можна перемогти».
І ніби скеля зсовується з плечей. Смуток покидає. І ми знову починаємо фантазувати, що в наступному конкурсі обов’язково переможемо.
Скажу вам по секрету, я ніколи не бачила її знервованого стану, сумних очей, не бачу її втоми, не бачу її болю. А ми ж так часто його спричиняємо. Але завжди бачу її зібраність, чіткість, організованість.
Кожен  день спілкування з нею – це подорож у світ, який називається «Життя». Це випробування на правдивість, співчуття, тактовність.
Ми дуже часто пишемо на дошці: «Лідіє Іванівно, ви найкращий вчитель». Вона прочитає, усміхнеться і промовить: «Починаємо урок».
Вона любить мене, весь наш клас разом і  кожного окремо. А ми всі любимо нашу Лідію Іванівну.
І не забувайте, що скоро на вас чекає конкурс-огляд шкільних сайтів – розділ «Учнівський парламент» (шкільне самоврядування), тож до перемоги!

Немає коментарів:

Дописати коментар

Дякуємо за ваш коментар! Він буде опублікований після схвалення модератором.