Мова ворожнечі. Вчимося розпізнавати маніпуляції в медіа

Що таке "мова ворожнечі"? Як стереотипи призводять до жорстокості та ненависті? Як навчитися виявляти мову ворожнечі? На всі ці запитання шукали відповіді учасники медіаклубу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час  онлайн-дискусії  «Маніпуляції в медіа-просторі», що була присвячена Дню спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Що ж таке мова ворожнечі - це випадки расової, етнічної та інших форм дискримінації, які відбуваються кожного дня перешкоджаючи мільйонам людей усього світу нормально  жити та розвиватися.

Мова ворожнечі поділяється за трьома типами жорсткості, кожен з яких під час заходу ми розглянули докладно на прикладах близьких нашому суспільству.

Одним з сучасних прикладів мови ворожнечі стали офіційні дослідження проведені українськими правозахисними організаціями. Було виявлено, що українці, кримські татари, члени або прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, активісти Євромайдану, мусульмани і мігранти є основними групами, проти яких використовувалася мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму.
Ще одними із прикладів мови ворожнечі на нашій території були розглянуті події з минулого. Невизнання голодомору в Україні та невизнання департації кримських татар 1944р.

Найжорсткішими прикладами мови ворожнечі були матеріали про геноцид ромів та євреїв на території нашої держави під час Другої світової війни.
На сьогоднішній день  українське законодавство сформувало такі ознаки мови ворожнечі, які диференціюються в Законі України «Про інформацію»  як складова  «неприпустимості зловживання правом на інформацію»:
•     Заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України;
•     Пропаганда війни, насильства, жорстокості;
•    Заклики до розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі;
•    Заклики до вчинення терористичних актів;
•    Заклики до пропаганди комуністичного  та/або  націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

В сучасному суспільстві такі приклади мови ворожнечі неприпустимі, і щоб такого не траплялося, кожна людина повинна вміти критично мислити та одразу уміти виявляти такі маніпуляції у медіапросторі.

Психологічні маніпуляції в рекламі

При створені реклами використовується велика кількість різноманітних маніпуляцій. На засіданнях медіаклубу учасниками було розглянуто більшість із них. Сьогодні увагу було приділено найефективнішому серед різновидів соціального впливу – психологічній маніпуляції, прихованому управлінню людьми та їх поведінкою, прихована пропаганда.

Для створення реклами сьогодні використовують новітні технології та матеріали. Буквально вся реклама готується професійними рекламними відділами, агентствами, дизайнерами. Перед тим як створити рекламу, потрібно зробити концепцію і дизайн реклами. Виробництво реклами починається з визначення типу пропаганди.

Спочатку пропаганда не мала чіткого злого або доброго наміру, це був спосіб що дозволяє донести якусь ідею до якомога більшої кількості людей, використовуючи при цьому самі прості та ефективні методи.

Її спрямованість вже залежала від цілей самого пропагандиста.
Можна виділити основні п'ять ключових принципів інформаційної та психологічної маніпуляції, які ми розглянемо на наступній зустрічі медіаклубу.

Інформаційна безпека в Інтернеті

Сьогодні 9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Учасники медіаклубу Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім.Дніпрової Чайки активно готувалися до цієї події, адже в закладах ЗНЗ м.Херсон відзначають не тільки День безпечного Інтернету, а проводять тематичний Тиждень безпечного Інтернету. Саме Тиждень безпечного Інтернету організовують та проводять у своїх навчальних закладах шкільні учнівські парламенти використовуючи матеріали, які зібрали та підготували під час засідань учасники медіаклубу.

День безпечного Інтернету сьогодні вирішено було відзначити в незвичайний спосіб у вигляді воркшопу «Інформаційна безпека в Інтернеті».  Тому що небезпека чатує на користувачів не лише в Інтернеті, а і за його межами у вигляді маніпулятивних інформаційних повідомлень.

Щоб не спійматися на вудочку медіа-маніпуляції потрібно вміти критично мислити, знати види маніпуляції, як вони створюються. Крім того розуміти, що таке стереотипи і як за їх допомогою транслюється мова ненависті.

Тому під час сьогоднішнього воркшопу за допомогою практичних завдань учасники клубу перевірили свої знання та навички  медійної та інформаційної грамотності.

Олександр Довженко – геній, що жив серед нас

Олександр Довженко геніальний кінорежисер, письменник, художник. Режисер – людина, що міняє погляди людства нації на речі від яких залежить їхнє життя, майбутнє. Режисер, показує в простих речах правду, яку не помічає в своєму бутті звичайне людське око. Що насправді прагнув зробити Довженко? Якими є масштаби його роботи?

На всі ці запитання сьогодні спробували знайти відповіді учасники медіаклубу вивчаючи творчість Олександра Довженка. Мабуть це був один з перших українських митців, який зрозумів, як за допомогою мас-медіа можна вплинути на суспільство.

Про це говорить вся його творча діяльність починаючи від роботи художника-ілюстратора газети. Де окрім художнього оформлення видання Довженко створює цикл політичних карикатур. Тематика карикатур різноманітна, вона торкалась як міжнародних політичних, так і внутрішньогосподарських, культурних і релігійних справ.

І вже в 1929 році Олександр Довженко закінчує фільм «Земля». І це в нього вже четверта повнометражна стрічка. За три роки людина стала класиком кіно. Недаремно цей фільм був визнаним одним з дванадцяти найкращих фільмів світу.
Довженка кожною своєю картиною стверджував, що в основі «феномена людини» лежить не брехня і насолода, а «чисте золото» духу.

Кіномистецтво як засіб маніпуляції глядачем

Маніпуляція є невід’ємною частиною медіа-контенту, це вже не просто твердження, а всім відомий та доведений факт. Сьогодні під час засідання медіаклубу учасниками було вирішено розглянути кіномистецтво, як платформу для маніпуляції суспільством.

На сучасному етапі розвитку кіномистецтва для маніпуляції використовується кожна хвилина фільму. А як же відбувалося створення фільму раніше? Чи використовувалися маніпуляції в кінодраматургії на початку становлення кінематографу? Саме відповіді на ці запитання і шукали медіаклубівці вивчаючи та досліджуючи історію кіно.

Від створення кінокамери, перших записів на плівку до першого німого кіно. Окрему уваги приділили створенню перших спец ефектів, заснованих на стоп кадрі та по кадровій зйомці винайденим Жаном Мельєсом у 1896р. Переглянули його фільм про ілюзіоніста, що перетворював даму на скелет і назад в даму.

І звичайно переглянули уривок з стрічки «Співак джазу», адже саме прем’єра цього фільму 6 жовтня 1927 року і вважається днем народження звукового кіно.

На наступному занятті вирішено було дослідити український кінематограф та порівняти його розвиток із зарубіжним кіномистецтвом.